Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою, і повіяв від неї тихий вітрець, холодною цівкою вдарив у дерева. І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів. Жахнулася сарна й щезла в гущині, лишивши зелені сліди на синій від роси траві.
ЕКСКЛЮЗИВНА ПОДОРОЖ ДЛЯ ТВОЇХ СМАКОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
КОНЦЕНТРОВАНЕ ТРЕВЕЛ-ВРАЖЕННЯ В КОЖНІЙ ЦУКЕРЦІ
НАТХНЕННЯ БУТИ ВІДКРИТИМ ДО СВІТУ